Усик заборгував нам бій на українській землі

23 июля 2018, 12:01

Источник:

Богдан Яременко

Про бокс... Я то все, як правило, пропускаю. Ну, не цікаво... Але оскільки за словами Вікторії Петрівни "бокс – це святе" (удівітєльная жєнщіна!), то вчора змушений був якийсь час сидіти біля увімкненого телевізора.

Як наслідок, маю враження.

Читайте також: Усик звернувся до українців після перемоги над Гассієвим: зворушливе відео

Виявляється, бокс буває різний.

Спершу якусь там визначену кількість раундів бились російськомовний латвієць і мовчазний француз. І я прийшов до висновку, що таки правильно не цікавлюсь боксом, і що це заняття достатньо нецікаве.

Ага, виявляється від боксерів залежить. Бокс Усика з Гасієвим виявився явищем зовсім іншого порядку. Допускаю, що бокс може бути цікавим.

Насолодитися усім тим я не зміг.

Як на мене, забагато зради, – Косюк, який щось там коментував і піарився, Москва, телеканал Інтер з рекламою чогось там з хрестами і храмами, що, як я не сумніваюсь, виллється у чергову провокацію проти автокефалії, гімн Радянського Союзу.... Сюр і зрада.

Френд-стрічка в ФБ буквально сказилась. Так само затято, як мій ФБ нещодавно переконував мене, що дивитися ЧС з футболу – ні-ні-ні, тепер він верещав усіма барвами за Усика, убий москаля і ще щось в тому ж дусі.

Тому на першому ж раунді я пішов від телевізора геть, залишивши Вікторію Петрівну сам-на-сам з її фантазіями, емоціями і переживаннями, що часами проривалися у запальних на усю квартиру схлипуваннях і закликах "дай йому!"

Але в останньому раунді повернувся.

І ось, що я скажу.

В Усика був дуже гідний суперник. Гідний і в плані поведінки, уміння себе тримати, битися і програвати, і з точки зору фізичної кондиції. Це комплімент не лише Гасієву, але і Усику.

Перемога над таким супротивником завжди цінніша. Бо це бій, а не бійка в підворітні. В бійці беруть участь хулігани та шпана. Бій виграють бійці та воїни. Усик та Гасієв варті один одного. І їх дружні обійми сприймались.

Критику Усика, що чому ж це він не вийшов з портретами політв'язнів і не крикнув "Слава Україні!" я не вважаю достойною. Так, ідея бою в Москві є сумнівною, але хто-зна чи був у Усика вибір? Ідея не їхати в Москву взагалі – це не вибір. Це поза або в кращому разі – позиція.

Але спортсмени йдуть до таких боїв роками і десятиліттями. І ризикувати досягненням усього життя заради демонстрації чогось, що не допоможе політв'язням, але абсолютно точно нашкодить тобі – це не той вибір, який мріяв би зробити я сам.

Та й ризикни Усик, відмовся від бою через місце проведення, в підготовку до якого вкладено стільки зусиль і грошей, хто би з нас щось з цього міг йому компенсувати на знак солідарності і підтримки? Та хто би про це взагалі думав? Поплескали б у ФБ по плечу – молодець, і забули б через хвилину через якусь іншу чергову зраду.

Але, звичайно, Москва і Росія – не ті назви, що милують українське вухо і око. Тому Чемпіон заборгував нам бій на українській землі.

І такий бій я точно дивитимусь.

Читайте також: Усику можуть присвоїти звання Героя України: з'явилась різка реакція Геращенко