Роналдінью – геній футболу. Винесла б максимум із матчу з таким футболістом, – Тетяна Романенко

Перша частина розмови про початок футбольної кар'єри, закордонні періоди, конкуренцію та жорстку дисципліну у Кореї – за посиланням.

Читайте також Футболіст "Динамо" Гармаш уперше за кар'єру змінив імідж: фото

Про національну збірну України

– Омріяне спортивне досягнення, якого ще не досягли?

– Хотілось потрапити ще раз на чемпіонат Європи. На жаль, вихід на чемпіонат світу зараз для нас є дуже складною мрією. Не знаю точно наскільки довгою буде моя кар’єра у національній команді. Протягом трьох років у мене не було стабільної ігрової практики у збірній України. Складно приїжджати у команду та просто сидіти на лаві запасних. Не можу бути у національній дружині та жодним чином не допомогти команді здобути позитивний результат. Із деякими моментами мені складно змиритись.

– Яка зараз атмосфера у жіночій збірній України?

– Мені до вподоби атмосфера у команді, у нас молодий та амбіційний колектив. Зараз один із тих періодів, коли атмосфера у збірній мені подобається найбільше.

– Відчуваєте себе ветеранкою? Чи підходять молоді футболістки за порадою?

– Не відчуваю себе ветеранкою, але мені постійно про це нагадують. Бувають моменти, коли дівчата можуть підійти та щось запитати. Коли отримуєш стабільну практику, тоді можеш на власному прикладі показати, як потрібно викладатись на полі. Із більшою впевненістю можеш підказувати партнеркам у команді. Коли сидиш на лаві запасних, то не знаєш, чи дівчата приймають твої поради настільки серйозно. Але, коли звертаються за порадою, то залюбки допомагаю.

– Як гадаєте, чому отримуєте мало практики у національній команді?

– Мені складно відповісти на це запитання. Можливо, тренерський склад бачить, що інші дівчата можуть принести більше користі на полі, ніж я. Не залежно скільки мені років, хочу завжди розвиватись тільки у кращу сторону. За всю кар’єру у збірній, постійно доказувала своє місце у команді. Можливо, просто не підходжу під малюнок гри.

– Наскільки складно відходите від розгромних поразок?

– Здається, що в моїй футбольній кар’єрі у збірній, таких розгромних результатів, як проти Німеччини більше не було. Фізично були не надто добре готові, а у технічному плані українські дівчата на хорошому рівні. Психологічні моменти теж відіграють велику роль у грі. Нашим футболісткам не вистачає впевненості у власних силах, багато хто боїться зробити помилку. Після таких великих поразок хочеться просто закритись від усіх.

Про перспективи та матч із Роналдінью

– Відкриття серед українських футболісток?

– Гадаю, що у Ніколь Козлової велике майбутнє. Міла Хіміч може стати гарною футболісткою, якщо перейде із Білорусі у сильніший чемпіонат. Мені подобається гра Ольги Овдійчук, їй потрібно дати більше практики, щоб повністю розкрити її талант. У нас багато перспективних дівчат, які могли б стати світовими зірками футболу, потрібно просто розвивати їх потенціал. Я розпочала свою кар’єру у 12-річному віці. Якщо порівнювати з Європою, то там вже у шість років дівчатам закладають фундамент у грі. Багато чого залежить від наставників. До прикладу, батьки лідерів "Ліону" Марожан та Хегерберг є тренерами, які дають футбольну базу ще з дитячих років. Якщо дівчатам закладати правильні футбольні навички, то жіночий футбол не буде технічно поступатись чоловічому.

Варто прочитати Український футбольний клуб Другої ліги раптово припиняє існування

– Хто Ви більше – працьовитий Роналду чи талановитий Мессі?

– Більше схожа до португальця Роналду.

– Гарний вечір у компанії Бекхема чи тренування із Зіданом?

– Оберу тренування із Зіданом.

– У чому Тетяна Романенко талановита, окрім футболу?

– Під час карантину розпочала висаджувати вдома різноманітні рослини, спробувала навчитись шити. Побачу, чи стане шиття моїм талантом.

– Якщо випала нагода зіграти проти улюбленого Роналдінью. Ваше перше враження?

– Можливо, плакала б від щастя. Він – геній футболу. Хотіла б зіграти за його команду. Навіть, якби була б на полі всього декілька хвилин із Роналдінью, то винесла б максимум із такого матчу. Гадаю, що спочатку стояла б шокована, жодні питання у цей момент не були б у моїй голові. Сфотографувалась та попросила автограф на пам’ять.

– Чи хотіли б взяти участь у зйомках популярних журналів?

– Залюбки б прийняла таку пропозицію, це гарна можливість поповнити власне портфоліо. Коли викладаєш красиві фото у соцмережі, їх можуть побачити інші і також запросити на фотосесії. Вже брала участь у зйомці весільного плаття та ще декількох інших. Вважаю, таку справу достатньо креативною, яка дозволяє реалізувати себе у іншій галузі.

Про жіночий футбол в Україні

– Вас тричі номінували на звання найкращою футболістки України, як гадаєте, чого не вистачало для перемоги?

– Складно відповісти, чого саме не вистачало, можливо, везіння. Не виключаю, що можна було себе краще проявити у національній команді. Повинна була більше забивати голів, це головний обов’язок нападниць.

– Якщо закінчите кар’єру у збірній, то клубна теж підійде до завершення?

– Зараз складно дивитись у майбутнє. Ми не знаємо наскільки довгою буде пандемія. Можливо, повністю повішаю бутси на цвях. Мені складно сидіти на лаві запасних та не допомагати команді. У клубі в цьому плані в мене стабільніші справи. Отримую ігрову практику, виборюю місце в основі. Але вже немає тієї мотивації, яка було у 18-20 років. Можливо, я продовжу клубну кар’єру, побачимо, як складеться моє майбутнє. Хотілось би популяризувати футбол в Україні, але ніколи не хотіла бути тренеркою. Якби були значні кошти, то відкрила б академію в Одесі, створила б клуб та розвивала його. Зараз знаходжусь в Одесі, у клубі відпустка. Нещодавно тренуючись на стадіоні, місцеві дівчата покликали побігати з ними у футбол, я залюбки погодилась. Була рада трохи позайматись. Розумію, що у нас багато перспективних дівчат, які могли б вирости у гарних футболісток. Але багато батьків не готові, щоб їх донька займалась футболом. Складається враження, що в Україні футболістками стають ті, в кого міцний характер та велике бажання розвивати у футболі. У Франції ж навпаки, батьки самостійно приводять юних дівчат тренуватись у команду, там є багато перспектив. Французькі клуби вже з юних років відбирають дівчат, які згодом будуть захищати кольори збірної Франції.

– Погоджуєтеся із тим, що жіночий футбол більш жорсткий, ніж чоловічий?

–У жіночому футболі більше боротьби. Футболістки більш злопам’ятні в цьому плані, кожен добре пам’ятає, хто його вдарив по нозі. У чоловіків теж чимало жорсткостей, але в них із цим якось простіше. У дівчат ж буває таке, що і за волосся можуть тягнути.

– Нервує те, що чоловіки не надто серйозно ставляться до жіночого футболу?

– Вони вважають жіночий футбол трохи незграбним. У Європі багато виділяють на розвиток жіночих команд. Якщо так продовжиться далі, то за декілька років жіночий футбол не буде поступатись чоловічому.

Про адаптацію у Європі

– Збільшення кількості українок у іноземних клубах підвищить рівень національної команди країни?

– Із Європи у національну збірну викликають всього лише декілька футболісток. Буде класно, якщо більше наших дівчат будуть розвиватись у європейських чемпіонатах, але, на жаль, нашим футболістка складно адаптувати у іноземних клубах. Спочатку потрібно вивчити мову, звикнути до культури та менталітету людей. Сподіваюсь, що українки у ранньому віці будуть їхати виступати у клуби Європи, щоб якнайшвидше розвиватись у провідних чемпіонатах.

– Три речі за що Ви вдячні футболу?

– Емоції, які переживаю після перемоги чи результативного удару. Також вдячна за самодисципліну без якої у футболі ніяк. Можливість побачити світ. Завдяки тому, що поїхала в Корею почала вивчати англійську мову. Це відкриває багато дверей для спілкування із тими, кого раніше не розуміла.

– Наскільки складно було знайти спільну мову у Кореї?

– Спочатку було досить таки складно, тому що досконало не знала англійської мови. Але намагалась пояснити свої думки. Переїхавши у Францію активно почала вивчати французьку мову, щоб спілкуватись із напарницями у команді. Я являюсь найстаршою футболісткою у клубі, тому потрібно було вміти підказати їх рідною мовою на футбольному полі. Французька мова давалась мені складно. Інколи зараз, коли складно висловитись, то можу перейти на англійську мову.

За кілька днів читайте на Спорт 24 третю частину розмови.