Навряд чи хтось очікував від юнацької збірної України та її головного тренера Олександра Петракова яскравого виступу на чемпіонаті світу, що у 2019 році приймала Польща. Цей турнір відбувається кожні два роки, і за часи Незалежності збірна України лише четвертий раз пробилася на змагання. Хоча перед тим кожного разу під час участі виходила з групи, але зупинялася на стадії 1/8 фіналу.

Варте уваги Збірна України офіційно залишилася без тренера: УАФ звільнила Петракова

На турнір Олександр Петраков взяв 21 футболіста. Доля кожного з них склалася по різному. Тоді їм ще не було і 20 років. А зараз дехто виступає в основному складі топових українських команд та грає в Лізі чемпіонів. Є й такі, які вже встигли змінити за цей час декілька команд, так і не показавши максимум своїх вмінь. Про тих, кого Петраков зробив чемпіоном світу, по черзі.

Воротарі

Андрій Лунін. На той час він вже був гравцем Реала. І навіть дебютував за національну збірну України. І саме через неї пропустив один матч на турнірі. Але все одно був визнаний найкращим воротарем юнацького ЧС-2019. Після декількох оренд і далі є гравцем Реала.

Владислав Кучерук. Саме він замінив Луніна у чвертьфіналі проти Колумбії. І відстояв на "сухо". Вихованець київського Динамо, який теж пограв в орендах. Наприкінці 2022 року покинув київський клуб. І приєднався до Зорі на початку 2023 року.

Дмитро Різник. Один з двох гравців, який не зіграв жодного матчу на цьому турнірі. Вихованець Ворскли, який і далі виступає за полтавський клуб. І навіть дебютував за збірну України.

Захисники

Валерій Бондар. Капітан команди. Вихованець Шахтаря, який після перемоги на чемпіонаті світу став залучатися до матчів головної команди. За "гірників" виступає і досі. Гравець національної збірної України.

Олександр Сафронов. На той час гравець Дніпро-1. Далі в його кар'єрі були естонська Левадія та чернігівська Десна. Саме в складі чернігівського клубу застав початок війни Росії проти України. Після чого перебрався до словенської НК Нафта 1903. Зараз виступає за угорський Залаегерсег.

Денис Попов. На турнірі забив три голи, двічі принісши перемоги нашій команді. А в півфіналі отримав червону картку, тому фінал пропускав. Теж після ЧС-2019 потрапив до основної обойми гравців київського Динамо, за який і виступає зараз. Має в активі три матчі за збірну України.

Олег Веремієнко. На той час гравець футбольного клубу Калуш. Єдиний польовий гравець, який так і не зіграв жодної хвилини на турнірі. Потрапив в заявку в останній момент через те, що Віталій Миколенко не зумів поїхати. Зараз гравець Руху.

Віктор Корнієнко. На той час гравець молодіжної команди Шахтаря. Після турніру потрапив не до головної команди, а відправився в оренду в Маріуполь. Але через рік повернувся та почав грати за "гірників". Провів два матчі в складі збірної України, і навіть відзначився забитим голом у ворота Чехії.

Данило Безкоровайний. Один з трьох "легіонерів" в складі збірної України – виступав в Словаччині за Замлін. На початку 2023 року став гравцем Кривбасу.

Юхим Конопля. Ще один вихованець Шахтаря, який після турніру перейшов у дорослий футбол. Але він на два роки відправився в оренду в чернігівську Десну. Влітку 2021 року повернувся вже до складу головної команди Шахтаря. Має в активі і матчі за національну збірну України.

Ігор Снурніцин. На той момент гравець донецького Олімпіка, за який виступав до літа 2021 року. Після цього перейшов до складу луганської Зорі.

Максим Чех. Теж з молодіжної команди Шахтаря після турніру відправився в оренду в Маріуполь. Там виступав три роки. Зараз виступає в оренді в Сабаїлі з Азербайджану.

Півзахисники

Георгій Цітаішвілі. Вже не українець. Після турнірі був переведений в основу Динамо. Але з початку 2021 рок постійно виступає в орендах – Ворскла, Чорноморець, краківська Вісла. Зараз в оренді в іншій польській команді Лех з Познані. Прийняв громадянство Грузії і виступає за цю збірну.

Олексій Хахльов. Вихованець Динамо, що в юному віці перебрався в Іспанію. На час ЧС-2019 був гравцем другої команди Алавеса. Але після турніру залишився без команди. На початку 2023 року перейшов до Зорі.

Сергій Булеца. Вихованець Динамо, який за головну команду так і не зіграв жодного матчу. Хоча його контракт і далі належить киянам. Одразу після ЧС-2019 був відданий в оренду в Дніпро-1. А з літа 2021 року – в оренду в Зорю, де і виступає зараз. Має три матчі в складі збірної України.

Кирило Дришлюк. На той час гравець Олександрії, за яку виступає і досі. Був в оренді на рік в латвійському Спартаксу. Його батько Павло Дришлюк – офіцер Повітряних сил ЗСУ, загинув 6 червня 2014 року внаслідок збиття літака Ан-30 над Слов'янськом у ході війни на сході України.

Микола Мусолітін. Гравець Чорноморця на той час. З початку 2020 року виступає закордоном. Майже весь 2022 рік був без клубу. Лише наприкінці року підписав контракт з клубом Пфорцхайм, що виступає в п'ятому дивізіоні Німеччини.

Олексій Кащук. Ще один гравець Шахтаря, який більше часу провів в Маріуполі. Туди він відправився одразу після ЧС-2019, виступаючи там протягом трьох сезонів в оренді. Після початку війни відправився в оренду в азербайджанський Сабах.

Нападники

Владислав Супряга. На турнірі зіграв в кожному матчі, але забив лише два голи. Обидва – у фіналі. Ще до ЧС-2019 цього гравця хотіло київське Динамо. І купило його в Дніпро-1. За скільки – офіційно не повідомлялося. Але є дані про суму близько 7 мільйонів євро. Але в київському клубі справи у нього не пішли. Тому у 2019 році він відправився в оренду в те ж Дніпро-1. На початку 2022 року відправився в оренду в італійську Сампдорію, але і там не вразив, тому знову повернувся до Динамо. До збірної України викликався, але поки не дебютував за головну команду.

Данило Сікан. За футболіста вели боротьбу Динамо та Шахтар, і гравець обрав саме донеччан. Та виграти боротьбу за позицію на полі в забивних легіонерів довго не вдавалося, тому були і оренди в Маріуполь, і навіть німецьку Ганзу. Зараз і далі виступає за Шахтар. Зіграв шість матчів за збірну України, забив один гол. На ЧС-2019 став найкращим бомбардиром команди, забивши чотири голи

Денис Устименко. На той час гравець молодіжної команди Олександрії. За головну команду виступав до літа 2022 року, після чого перейшов в Кривбас.

Тренер

Олександр Петраков. Саме йому слід і дякувати за здобуття чемпіонського титулу. Та після цієї перемоги він знову опустився до юнацьких команд, набравши збірну U-17. Правда далі на заваді став карантин та відміна міжнародних матчів. Аж поки в серпні 2021 року він не очолив збірну України після закінчення контракту в Шевченка. Під керівництвом Олександра Петракова збірна України провела 15 матчів (шість перемог, сім нічиїх, дві поразки, різниця забитих і пропущених м’ячів 23:13). Але головне завдання так і не виконала – не вийшла на ЧС-2022.