Блохін став першим гравцем "Динамо", який вигравав цей трофей, та другим представником СРСР після Лева Яшина.
Читайте також: Олегу Блохіну – 67 років: пам’ятні голи та матчі славетного футболіста
"Про перемогу мені стало відомо за тиждень до Нового року, – згадує Олег Блохін. – Здається, сидів удома – у мене тоді начебто щось з ногою було. Мені подзвонили з редакції "Советского спорта" і повідомили про виграш "Золотого м'яча". Спочатку подумав, що це передноворічний жарт.
Оперативно упевнитися у правдивості цієї інформації, зателефонувавши комусь із динамівців, я не міг – мобільних в ті роки ще не було. Тим більше перед Новим роком всі перебували у відпустці. Але коли слідом стали лунати дзвінки від різних людей – колег, друзів і журналістів, відразу зрозумів: наді мною не пожартували.
Якщо зараз з приводу виграшу такого цінного призу напевно було би влаштоване помпезне свято, то в ту пору все було просто і скромно. Більш компактним був і сам "Золотий м'яч".
У команді привітали і похвалили: молодець, підтримав реноме команди. Адже ми в ту пору грали за честь клубу, були єдиним колективом. У моєму успіху була заслуга всієї команди, її старшого тренера. Золотий м'яч – це престиж "Динамо"!", – цитує Блохіна сайт киян.
У 1975 році Блохін з "Динамо" вперше виграв Кубок володарів кубків УЄФА. У фіналі "біло-сині" перемогли угорський "Ференцварош" – 3:0 (один з голів був на рахунку Блохіна).
Того ж року "Динамо" виграло Суперкубок УЄФА, у фіналі перегравши "Баварію". За сумою двох матчів кияни перемогли "Баварію" з рахунком 3:0. Усі голи забив Блохін.
У 1975 році "Динамо" також виграло чемпіонат СРСР. Усі ці титули дозволили Блохіну виграти індивідуальну нагороду "Золотий м'яч".