Художник Андрій Єрмоленко створив 16 альтернативних плакатів до ЧС-2018, які свідчать, що Мундіаль – на крові. Графічно вони не вибиваються із офіційної символіки чемпіонату. Однак на ілюстраціях зображено жорстокість РФ та її агресію у світі: анексію Криму, збитий "Боїнг", українських політв'язнів, бомбардування в сирійському Алеппо, отруєння сім'ї Скрипалів у Британії.

Про творчий процес та свою громадянську позицію, надії й побоювання митець розповів в інтерв'ю 24 каналу.

Читайте також: "Підтримка російського мундіалю – це підігрування агресору": в Росії стартує Чемпіонат світу

Як виникла ідея ілюстрацій?

Думка народилась тоді, коли Олег Сенцов оголосив голодування. У формуванні ідеї дуже допомогли хлопці з "Вавилон’13". Ми включились у компанію по визволенню наших бранців, а це вивело на Чемпіонат світу.

Читайте також: У Москві біля стадіону, де відбулось відкриття ЧС-2018, вивісили банер на підтримку Сенцова

Направду, я думав, що в Україні буде якась кампанія з приводу бойкоту Чемпіонату світу, коли Росія виборола право робити той чемпіонат. Але всі мовчали чогось. І до цього часу не дуже сильно говорять.

Навіть сьогодні у центрі міста бачив великий лайтбокс – рекламу ЧС-2018 на "Інтері". Це жахливо. Як на мене, не дуже правильно, коли війна, дивитись чемпіонат, який відбувається в країні-агресорі.

Які акценти у ваших ілюстраціях?

Дуже прості. Там вказівки на те, на що Європа і весь цивілізований світ закриває очі. І причому вказівки зрозумілі для всіх. Там немає слів, лозунгів чи закликів. А якщо всі розуміють, про що йде мова, значить, щось не так у світі з такими чеснотами, як мораль, честь та совість.

Якщо ми всі розуміємо, про що йдеться, і при тому всьому закриваємо очі й не реагуємо, як треба, значить світ кудись не туди прямує…

А, можливо, просто гроші закривають очі і стали вищими, ніж чесноти.

Читайте також: У Нідерландах пошкодували через випуск поштових марок з бойкотом ЧС

Скільки часу на йшло на одну ілюстрацію?

Кожен день малював по одній, інколи по дві ілюстрації. "Вистрілювали" швидко, адже треба було максимально швидко привернути увагу. Ми багато часу чекали, поки наша держава почне щось робити. Не треба було чекати. Я теж частина цієї держави, тому треба було починати спочатку.

У нас дуже мало часу. Сенцов голодує 33-ій день. У нього ці дні йдуть дуже швидко. І нам варто все зробити, щоб його звідтіля звільнити. Те, що я робив, це тиск на Кремль і на те, щоб наших хлопців звільнили.

Самі по собі ці плакати і цей арт – ніщо у порівнянні з тим, що роблять наші хлопці на Сході і в російських тюрмах. Кожен може чимось допомогти. Я вмію малювати – так і допомагаю.

А кінцева мета в українців одна – припинення війни, звільнення заручників і повернення територій.

На основі ваших ілюстрацій зробили відео, яке за кілька днів стало третім в рейтингу в ютубі. Яка Ваша реакція на нього?

Все класно. Ми всі в одному човні.

Плакати були зроблені, щоб залучити людей до бойкотувань, щоб вони самі поширювали їх і виходити на акції. Досягли вірусності: люди долучаються і проявляють свою громадянську позицію. І за кордоном у тому числі. Найголовніше отримати фідбек від людей. Вдалося. І це дуже добре.

Але, з іншого боку, мої ілюстрації та твори плакатистів, які підключились щодо звільнення Сенцова, дали гарного копняка Росії. Бо якби не дали б, вони ніяк би не реагували. А оскільки наші плакати показують по центральних російським ЗМІ, значить вдалося їх посмикати за вуса.

Хтось каже: "Ти думаєш, тими плакатами можеш щось зробити?" Ще й як можу! Якщо кожен у своїй ніші щось намагатиметься робити, зміни на краще в Україні точно будуть.

А загалом, як ви думаєте, як можна достукатись до росіян?

До них достукатись? Ми не зможемо. Це як пояснювати картоплі, що вона гниє. Скільки хоч кричи картоплі: "Ти гниєш, припини це робити!" Вона не припинить, бо не чує.

Але мусимо стукати до Європи, до цивілізованого світу. Перед кожним з українців є два вибори: або розуміти, що тебе не почує Росія і скласти руки або щось робити і усвідомлювати, хоч ворог не почує, але ти все одно щось намагався зробити. Тільки так ми щось зможемо змінити.

Українці єднаються?

Я побачив, що дуже багатьом людям не байдуже. Це найголовніше. І це найкраще, що я побачив.

Люди здатні боротися, у них нормально працює розум, і вони розуміють, що відбувається навколо.

Можна говорити, що риба гниє з голови, але якщо хвіст також гниє, але повільніше, від того нікому не краще. Маємо будувати цю країну разом. Без нас цього ніхто не зробить.