Я мріяла стояти на найвищому кубику і завжди говорила про це своїй бабці. Коли я почула в собі сили виступати на міжнародних змаганнях і ставати чемпіонкою, мені хотілось стати заслуженим майстром спорту. Тоді я ще не знала, що це звання можна отримати після перемоги на чемпіонаті світу чи Олімпійських іграх. Для цього потрібно було попрацювати. І, звичайно, цей момент Атланти, момент тріумфу, момент, коли всі камери світу дивляться на нашу країну і дівчинку з міста Донецька – дуже приємний і зворушливий. Ця золота медаль була присвячена моїй бабці – людині, яка привела мене в спорт і вплинула на подальшу долю.
І я не можу казати що не стежу за спортом, тому що кілька місяців тому пройшов суддівський семінар в Москві, в якому я брала участь. Я відновила свою міжнародну категорію і ще ближче буду працювати з гімнастикою.
Бо я, наприклад, можу говорити українською, ще краще – читати, але коли йдеться про глобальні серйозні речі – я починаю хвилюватись і моя вимова просто кудись губиться. Тим не менше, в колі своїх друзів, львівських друзів, я спілкуюсь українською, вони мене хвалять і це дійсно підбадьорює.
Незвичайна жінка, бо я заробляла гроші з того часу, як тільки почала займатись гімнастикою і були вже деякі результати. Це приносить тобі задоволення – ти ні від кого не залежиш і це тебе стимулює. Але якщо зараз важливішим у спорті є матеріальний момент, то колись я робила все для того, щоб отримати форму з буквами СРСР і потрапити в молодіжну збірну Радянського Союзу. І для мене це було стимулом. Але це ще й оплачувалось і дуже допомагало нашій сім’ї.
Я свого часу жила в Америці, це був 2000-й рік, але я повернулась в Україну, тому що хочу жити в своїй країні. Це інша культура, інший менталітет, все інше. Я не сперечаюсь, що матеріальна база там у спорті чи просто у житті набагато вища, ніж в Україні. Я часто порівнюю Штати і Україну, оскільки жила в двох країнах. Якщо ти там лише подорожуєш, ти не можеш після цього сформувати свого уявлення про відвідану країну. Але коли ти живеш там, і я кожного року буваю в США, я бачу переваги цієї країни, але душі і серцю не накажеш. Я хочу жити в своїй країні, я хочу, щоб її цінували мої діти і щоб вони гордились тим, що вони українці.