Два снаряди впали метрів за двісті від будинку, – гравець Металіста 1925 про втечу з Харкова
Джерело:
Zbirna.comПівзахисник молодіжної збірної України Дмитро Криськів розповів про евакуацію з Харкова. Футболіст довго не вірив у те, що відбувається.
"Час бігти"
За словами Дмитра, він одним з останніх гравців Металіста 1925 виїхав із Харкова. Футболіст сподівався, що найближчим часом ситуація покращиться.
Читайте також Бекхем показав, як працює перинатальний центр у Харкові за умов війни
"Думав, що сниться страшний сон. Не вірилося, що у 21-му столітті нас можуть розбудити постріли та вибухи. Ми були з дівчиною на орендованій квартирі, і одразу зрозуміли, що треба збирати речі. До останнього сподівалися, що це жахіття припиниться, тому з Харкова одразу не поїхали", – сказав гравець.
Футболіст перебував у Харкові близько 10-ти днів відколи атакували окупанти. Коли снаряд влучив поблизу його будинку, він вирішив покидати місто.
"Зібралися з моєю та її сім'єю на одній квартирі ближче до центру міста, і сиділи там близько 10-ти днів (уже точно й не пам'ятаю). Але коли прилетіло до будівлі ОДА, зрозуміли: "Час бігти". До вечора начебто все стихло, і ми трохи заспокоїлися. Все ж таки це не так просто – залишити рідне місто.
Але потім два снаряди впали метрів за двісті від нашого будинку. Тремтіли стіни, і це був сигнал. Спочатку всі думали, що йде обстріл військових об'єктів, але в центрі Харкова їх і близько немає. Допомагало, що нас було багато", – розповів Дмитро.
"Дорога була ще тим випробуванням"
Перші дні ми спускалися в підвал під час кожної тривоги, але потім один військовий нам пояснив, що оскільки живемо на першому поверсі, вдома буде безпечніше. Ми заклеїли всі вікна, а самі розмістилися у коридорі. Там і спали,
– заявив Криськів.
Футболіст розповів про виїзд з Харкова. Він зазначив, що дорога була ще тим випробуванням.
"Близько п'ятої ранку вирушили на залізничний вокзал, а до поїзда, який прямував до Львова, потрапили приблизно через 12 годин. Дорога була ще тим випробуванням. Хтось порахував, що у нашому вагоні помістилося 120 людей. Плюс тварини – собаки, коти.
Зрештою зупинилися у Луцьку. У цьому питанні мені допомогли керівники нашого клубу – Андрій Недєлін та Юрій Данченко. Тут багато моїх футбольних друзів. Телефонували і представники штабу молодіжної збірної, пропонували прийняти у Полтаві", – додав гравець Металіста 1925.