В українському гандболі – конфлікт між провідними вітчизняними клубами й ФГУ. Ми спробували розібратися в чому суть конфлікту, розпитавши про це керівника 14-разового чемпіона України.

Читайте також: "Мотор" звинуватив Федерацію гандболу України в некомпетентності

Не хочете – задавимо штрафами

Олексію Васильовичу, в новому сезоні в ролі головного тренера ЗТР дебютує Віталій Андронов. Можете сказати, скільки кандидатів на цей пост було у вас в шорт-листі?

Розглядали п'ять кандидатур. Троє з них – зарубіжні фахівці. З Литви та Швейцарії, але всі – зі знанням російської мови. Проте ми зробили вибір на користь нашого земляка. Ми знаємо Віталія Андронова як сильного в недалекому минулому гравця. Нехай тренерський досвід у чоловічих колективах у нього невеликий. По суті, він очолював тільки національну збірну України. Але ми віримо, що в ЗТР у нього все вийде.

А тим часом в розпалі серйозний конфлікт між Федерацією гандболу України та багатьма чоловічими українськими клубами. Можете позначити позицію ЗТР?

З моменту створення ФГУ я входив до складу президії перші два скликання – сім-вісім років. І далі активно брав участь в житті федерації до 2014 року. ФГУ – це громадська організація, і всі рішення приймаються колективно головними її учасниками: керівниками клубів, директорами спортшкіл. У кінці травня після завершення чемпіонату України серед чоловічих та жіночих команд ми завжди збиралися на раду федерації.


Олексій Тищенко

На нараду, на якій були присутні близько 50 активних учасників гандбольного процесу країни. Насамперед розглядали упущення і недоліки, ділилися поточним фінансовим становищем. І приймали рішення щодо наступного сезону. Подавали пропозиції, тут же їх розглядали, голосували, якщо рішення виглядало неоднозначним. У підсумку, коли збиралася президія, 90% питань були вже акцептовані на раді.

Починаючи з 2014 року, коли Федерацію гандболу України очолив Андрій Мельник, ми жодного разу не збиралися. У статуті Раду перейменували в Конгрес, що нічого не змінило – ніхто не обговорює і не аналізує минулий сезон. Всі рішення ФГУ приймаються у закритому форматі й нас ставлять перед фактом в наказовому порядку. Хочете – виконуйте, не хочете – ми вас задавимо штрафами.

Це важливо: Український "Мотор" заявляється в супертурнір SEHA-League, ФГУ проти через "Газпром"

Головна проблема між клубами й ФГУ – відсутність зворотного зв'язку. Наведу конкретний приклад. Протягом шести сезонів щороку ми писали своє бачення регламентуючих документів. Але за цей час жодного разу жодна пропозиція не була винесена на обговорення. І є підозра, що їх навіть ніхто не читав...

Питання формули турніру має вирішуватися між клубами і ФГУ. На ваш погляд, чи варто слідувати спортивним принципом розміну клубами між дивізіонами?

Я з великою повагою ставлюся до керівників львівської команди, але, на жаль, рівень "СКА-Львів" дуже різниться з іншими командами. Поразки в "-30" або "-40" м'ячів підштовхує до думки, що обмін між лігами повинен бути.

У минулому сезоні, по суті, випав з обойми й "ЦСКА-Київ". Кияни приїжджали на матч з нами в складі семи гравців, тобто взагалі без лавки запасних. У матчі проти ЗНТУ-ЗАС кияни виступали в такому ж складі, причому після травми одного з виконавців завершували поєдинок вшістьох. До речі, в моїй пропозиції для ФГУ від 18 червня одним з пунктів для розгляду було обов'язкова наявність мінімум 12 гравців в делегації. Ми готові дискутувати – давайте зробимо мінімум 10 або 13, але, на жаль, як я вже говорив, ніякої реакції і навіть натяку на діалог...

В курсі, хто на цей момент президент клубу "ЦСКА-Київ"?

Якби я знав... Припускаю, що президент ФГУ Андрій Мельник, але, де можна знайти підтвердження цієї інформації? Сайт ФГУ – це кам'яний вік. Їм ніхто не займається, він потребує вдосконалення. Наприклад, матч завершився в суботу, а його результат публікується в понеділок! Причому без протоколу, а лише сухий рахунок.

Якби не сайт УГЛ – журналісти залишалися б взагалі в інфовакуумі.

Ви ще спитайте, хто його фінансує.

Хто ж?

Останні роки – ЗТР. І на сайті можна знайти всю необхідну інформацію по частині чоловічого чемпіонату України.

На завершення хочу поцікавитися вашою позицією щодо ліміту на легіонерів – не більше трьох в протоколі.

Наш клуб завжди був прихильником певного ліміту, з яким ЗТР в чемпіонаті України виступав аж до його скасування, – не більше чотирьох легіонерів. Наполягаю на ньому зараз? Ні. Але вважаю, що ліміт повинен бути і вводитися поступово.

Наприклад, у "Мотора" в сезоні-2018/2019 – 10 легіонерів, підписаних на довгостроковій основі. Тобто клуб формує план на багато років вперед, а перед фактом ліміту їх ставлять за кілька місяців до початку нового чемпіонату – тут я категорично не згоден. А що робити "Мотору", якщо завтра введуть повну заборону? Так не робиться, необхідний діалог. Наша пропозиція – вносити в протокол повну обойму легіонерів, але на майданчику не повинно знаходитися більше трьох або чотирьох одночасно.

Біографія Олексія Тищенка

Народився 1 січня 1949 року в Гребінці Полтавської області. Вихованець полтавського гандболу. Перший тренер – Олександр Метельський. Закінчив Запорізький індустріальний інститут і Львівський інститут фізичної культури й спорту. Виступав за команди ЗІІ (Запоріжжя), ЦСКА (Москва), СК (Тирасполь), СКА (Львів). Дворазовий срібний і чотириразовий бронзовий призер чемпіонатів СРСР.

Володар Кубка ІГФ-1983. Неодноразово включався до списків 22-х кращих гандболістів СРСР. У складі збірної України провів 14 матчів. Переможець студентського чемпіонату світу-1971. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Провів три гри у складі національної збірної СРСР, забив 7 голів. Працював директором СДЮШОР з гандболу. З 1992 року заступник директора гандбольного клубу ZTR і одночасно директор Академії гандболу ЗТР. Крім того, Олексій Тищенко є головою клубу "Ветерани гандболу Запорізької області". Залучався до роботи в національній збірній команді України як начальник.

Ігор ГРАЧОВ