Про Маріуполь як прифронтове місто

Я думаю, що тривоги тут навіть менше, ніж в будь-якому іншому місті. Тому що посилена увага. Патрулі іноді ходять. Року з 2016-го не чув, щоб стріляли. Це не означає, що в принципі не стріляють. Просто нам не чутно. А стріляють же взагалі кожен день.

Читайте також: 14 жовтня: чому День захисника неймовірно дратує весь "русский мир"

Про патріотичне населення міста та українську мову

Я думаю, що ті, хто думає головою, і бачить, що відбувається в Донецьку зараз... Думаю, це допомагає людям перебудуватися. Я на це сподіваюся. Але по всій Україні все одно є спалахи цього русолюбія. Комусь не подобається, що до нього українською мовою звертаються. Я тут навіть сидів у кафе, поруч жінка була. Їй явно подзвонили з якогось кол-центру, запитували на українській та уточнили чи розуміє вона. Вона сказала, що розуміє, але відповідати буде російською. Для мене взагалі не проблема перейти на українську. Можливо вона десь буде не така чиста. Але наша країна Україна, і тут має бути українська в пріоритеті.

Для мене поїхати до Львова – говорити телефоном, давати інтерв'ю, спілкуватися щодня українською мовою – не проблема.

Якщо, наприклад, твоєму співрозмовникові або тобі захочеться використовувати українську мову – ти цілком можеш це робити. Державною мовою, однозначно, має бути українська. Однозначно. Але ж у нас не вбивають за російську мову, як розповідають на РосТВ. У 2014-му році, як раз, коли війна почалася в Донецьку, я приїхав до Львова і розмовляв там російською мовою. Ходив по місту у светрі "Шахтаря", і мені ніхто ні слова не сказав. Всі ці страшилки йдуть з того боку.

Читайте також: Павелко та Суркіс розпочали війну: в хід пішли патріотизм та "Динамо"

Про український менталітет та вплив "совка"

Людям одягли великий шолом на голову, у вигляді телевізійної картинки, формули "Роттердам+", величезні зарплати анонсували. На наступний рік – бачу, що ніяких змін по тарифах і підвищень зарплат не буде. Я висловлюю свою думку, і знаю, що 73% набіжать в коментарі та накинуться на мене.

Про нову владу

Поки що я бачу тільки шоу. Закони, які вони пропонують внести про амністію для сепаратистів – це що таке? Ми 15 тисяч осіб поховали заради чого? Кожен день хлопці гинуть, заради чого? Щоб назад дружити з ними? Я особисто не за це.

Є така фраза – чим просити і принижуватися – краще спи***ти та мовчати. У нас ніхто не хоче працювати та всі чекають, що щось станеться. Покоління людей, які глобально не приймали рішення про своє життя. І вони це передали своїм дітям. А зараз нове покоління: розуміють, що їхнє життя, їх добробут і країни – в їх руках. І не потрібно нікого чекати. І ось ця внутрішня солідність, її й не вистачає людям. Чи не вкрасти, чи не нахамити в зайвий раз. Якщо йде вулицею людина, а тобі не подобається, як вона одягнена – не засуджувати його і не обговорювати. Тобто, приймати вибір іншої людини, не висловлюючи при цьому своєї думки.

Про політичну обізнаність відомих людей

По-хорошому – треба розуміти, що відбувається в країні. Але знову ж таки – це як зіткнення декількох планет. У когось одна точка зору, в іншого інша і розпочинається жорстке обговорення. Ти мудак, тому що ти – за Порошенка. Я це чув про себе.

Читайте також: Гвоздик про війну України й Росії: Не хочу проводити паралелі з боєм проти Бетербієва

Я собі ніколи не дозволяв когось обговорювати, тому що він за Зеленського. Так захотіла країна. Потрібно приймати вибір іншої людини. Почути чужу позицію і висловити свою. Але не словами ти мудак, козел, порохобот, зебот, зедебіл. Ти повинен пред'явити контраргументи, щоб людина зрозуміла, чому ти за цю людину.

Про пошук "зради" іншими людьми

Розумієш, мені здається, що іноді якийсь інформпривід створюється спеціально, щоб відвернути людей від серйозної проблеми. Як ти можеш привчити людину любити Україну? Якщо вона її в душі не любить. Ти її змусиш? Ось я люблю Україну, і про це знають всі. Я цього не соромлюся, хоча чув різного. Але мені на таких людей, за великим рахунком нас*ати. У мене є своя позиція і я її дотримуюсь.

У цьому питанні у мене немає гойдалок. А може все-таки Путін – не поганий? Та поганий, с*ка, поганий. Коли я в 2016 році приїхав, тут стояли лайтбокси з рекламою. Там були фотографії хлопців, які загинули при обороні Маріуполя. Дуже багато молодих пацанів, наші ультраси воювали, я з ним спілкувався, з харківськими. Реально кожен день вбивають. Як це не поганий? Як це не війна. Як це сторони конфлікту назвати? Це війна справжнісінька. Вже пора роздуплитися, що це війна. А не називати це сторонами конфлікту або громадянською війною. Яка громадянська війна? Ось мені три дні тому попався ролик у Facebook, "чудак" з російської Держдуми виступає. І вони дають дозвіл на використання військових сил на території України. Це що, громадянський конфлікт? Та хр*н там валявся.