Зараз Вірастюк допомагає українській команді військових у підготовці до міжнародних змагань "Ігор Нескорених" (Invictus Games).

Читайте також: Ігри Нескорених: все, що треба знати про потужні змагання ветеранів

Своїми спогадами про поїздки на передову Василь Вірастюк поділився в інтерв'ю АрміяInform.

"З військовими здружився ще до початку війни, часто бував у гостях у прикордонників. Відвідував і західний кордон, і східний. На Сході воювали спортсмени з нашої федерації. Зокрема, Олександр Писаренко, якого ми називаємо на змаганнях "Комбат". А також чернівчанин Олександр Кочергін, який виступає з нами. Серед друзів є й ті, хто зазнав поранення під час бойових дій. Коли є вільна хвилина, намагаюся вирватися до хлопців, аби підтримати їх. На жаль, це вдається не так часто, як хотілося б", – розповів Василь Вірастюк.

За його словами, під час таких поїздок його найбільше вражають українські військові.

Бойовики стоять буквально за 300 метрів від наших позицій – видно, як вони ходять на повний зріст, стріляють. Якось нам сказали, що ділянку, повз яку маємо пройти, прострілює снайпер. І пробиралися там на напівзігнутих… Якось я відвідував друга з позивним "Едельвейс" у районі Мар’їнки. За пів години потому, як ми поїхали, почав працювати снайпер. Невдовзі потрапив під обстріл футбольний тренер Мирон Маркевич із колегами. Потім стало зрозуміло: їх "здали" деякі місцеві, а ще радіоефір слухали. Про моє перебування там, як з’ясувалося, чули навіть у Донецьку,
– зазначив стронгмен.

Читайте також: А може все-таки Путін – не поганий? Та поганий, с*ка, поганий, – Рустам Худжамов

При цьому Вірастюк розповів, що місцеве населення по різному ставиться до тих, хто приїжджає на передову.

"Є люди активні, які тішаться приїзду. Є ті, кому не до вподоби ці візити, бо таких людей, як я, там називають туристами. Здебільшого, звісно, радіють, бо відбувається щось нове, хтось приїхав, щось розповів. Співаки їздять, щоб підтримати піснею. Ми їдемо до хлопців не з порожніми руками. Приміром, зі Львова везли амуніцію, футболки, різні подарунки. Чутки про наш приїзд поширюються швидко. Нас часто просять заїхати ще кудись. Ми не можемо відмовити людям, бо вони знають, що ти там десь у радіусі п’яти кілометрів від них, і тому чекають", – розповів Вірастюк.