У Києві вшанували пам'ять Валерія Лобановського, йому сьогодні б виповнився 81 рік

Покласти квіти до могили та пам’ятника Лобановському прийшли його рідні та близькі, друзі, динамівці різних поколінь, тренери та футболісти, співробітники нашого клубу, вболівальники та журналісти. Серед них – партнери та вихованці Професора: Володимир Мунтян, Андрій Біба, Олексій Михайличенко, Вадим Євтушенко, Михайло Михайлов, Павло Яковенко, Юрій Дмитрулін, Сергій Ковалець і багато інших.

Читайте також: Протистояння Лобановського з росіянином потрапило в топ-6 найкращих дуелей тренерів в історії

Валерій Лобановський Народився 6 січня 1939 року в Києві. Виступав за київське "Динамо", одеський "Чорноморець" та донецький "Шахтар". У 1968 році закінчив професійну кар'єру футболіста. Тоді ж очолив "Дніпро". Після цього працював наставником "Динамо" (1973–1982) та паралельно очолював збірну СРСР (1975–1976). У 1984 році повернувся до "Динамо", яке очолював до 1990 року. І знову паралельно працював у збірній СРСР – у 1982-1983 та 1986–1990 роках. Саме під проводом Валерія Лобановського клуб досягав найбільших успіхів. На чолі з Лобановським у 1975 році "Динамо" завоювало Кубок володарів кубків і в Суперкубку Європи здолало "Баварію". А в 1986 році кияни вдруге взяли Кубок кубків, розгромивши "Атлетико". На внутрішній арені Лобановський біля керма "Динамо" виграв 8 чемпіонатів СРСР, 6 Кубків СРСР, 3 Суперкубки СРСР.

У 1990 році очолив збірну ОАЕ, пропрацював там два роки. Після цього з 1994 по 1996 рік був головним тренером збірної Кувейту. У 1996 році повернувся до київського "Динамо", в якому і працював до самої смерті у 2002 році. У 2000-2001 році також очолював збірну України. За часи Незалежності "Динамо" під проводом Лобановського п'ять разів ставало чемпіоном України та тричі здобув Кубок України. Окрім того, легендарний наставник виховав трьох володарів "Золотого м'яча" – Олега Блохіна (1975), Ігоря Бєланова (1986) й Андрія Шевченка (2005).

7 травня 2002 року Лобановському стало погано під час календарної гри чемпіонату з "Металургом" у Запоріжжі. Тренера госпіталізували з діагнозом "інсульт" та прооперували. Його стан здоров'я був оцінений як критичний. До тями він так і не прийшов. Його серце зупинилося 13 травня 2002 року о 20:35. Фінал Ліги чемпіонів, який відбувся через 2 дні, розпочали з хвилини мовчання.

За свій тренерський талант, новаторський підхід до футболу та визначні досягнення Валерій Лобановський всесвітньо визнаний і включений до когорти найкращих тренерів у футбольній історії.