ТОП-12 особистостей, які відкрив 2015 рік

2015 рік — рік, який змінив історію. Сайт "24" підготував серію публікацій про те, яким був цей рік! Згадайте усе найважливіше разом з нами.

Світ

Лауреат Нобелевської премії із літератури 2015 року Світлана Алексієвич

Будь-яке досягнення у будь-якій сфері людських знань, що за них присуджують Нобелевську премію, є однаково важливим для розвитку людства. Але з огляду на кризу у міжнародних відносинах, цьогорічний лауреат у найбільш "політично обумовленій" нагороді — в області літератури — білоруська письменниця Світлана Алексієвич заслуговує на особливу увагу.

Вирісши у СРСР у повоєнні роки, Світлана захотіла зрозуміти, як збройне протистояння деформує людську душу. Із цим бажанням журналістка об’їздила майже увесь Радянський Союз, зрештою побувала в Афганістані.

Це стало причиною створення книг "У війни не жіноче обличчя" та "Цинкові хлопчики". Згодом Алексієвич зацікавилася ментальністю радянської людини, яку назвала "червоною" і яка, на думку письменниці, є основною проблемою негараздів більшості пострадянських країн.

Новий директор компанії Google Сундар Пічаї

Вундеркінд із Індії Сундар Пічаї навряд чи у дитинстві міг подумати, що керуватиме найбільш інноваційною компанією у світі. Але наполегливість спочатку допомогла йому вступити до Індійського технологічного інституту у Харагпурі, а згодом долучитися до програми обміну талановитими студентами та отримати ступінь MS у Стендфордському університеті та MBA — у Вортонській бізнесу-школі Пенсильванського університету.

2004 став співробітником Google, де очолив відділ сервіс-проектів для клієнтів. Саме Пічаї відповідав за розробку і функціонування Google Chrome, Gmail, Google Maps і Google Drive. Пізніше індієць став відати справами Android.

За чутками, 2013 року Пічаї хотіли переманити до себе боси Microsoft. Але він лишився і 10 серпня 2015 року дізнався про намір власників Google Ларрі Пейджа та Сергія Бріна зробити його генеральним директором компанії у рамках реорганізації холдингу Google Inc. в Alphabet Inc.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо

Перед парламентськими виборами у Канаді Ліберальна партія та її лідер Джастін Трюдо зазнавали звинувачень у популізмі: політики обіцяли підвищення соціальних виплат за рахунок трирічного планування дефіциту бюджету та підвищення податків для багатих. Так чи інакше, ліберали отримали більшість у Палаті громад Канади, а 43-річний Трюдо став другим наймолодшим прем’єр-міністром Канади.

Уже після обрання на посаду Трюдо здивував весь світ своїми рішеннями: кабінет міністрів сформували із представників середнього класу. Шокував новий прем’єр і своїми заявами про "Ісламську державу", адже, на думку політика, ця організація не представляє загрози регіональній безпеці Канади. Такою була позиція Трюдо до терактів у Парижі. Після подій 13 листопада голова канадського уряду заявив про ініціативу відправлення до Сирії контингенту військ північноамериканської країни.

Українці ж запам’ятають Трюдо за жорстку та послідовну позицію щодо україно-російської війни: політик виступає проти визнання "ДНР\ЛНР" та послаблення санкцій проти Росії, вимагаючи навіть збільшувати тиск на Москву.

Журналісти громадського об’єднання "Raqqa Is Being Slaughtered Silently"

Громадське об’єднання "Raqqa Is Being Slaughtered Silently" — RBSS — (дослівно: "Ракку вбивають мовчки") було створене сирійськими активістами після того, як Ракка — одне із найбільших міст півночі Сирії — остаточно перейшла під контроль терористичної організації "Ісламська держава".

Мета діяльності RBSS — висвітлення подій життя в умовах тиранії ІД і надання світовій спільноті інформації, що б протидіяла пропаганді ісламістів. По суті, RBSS залишається чи не єдиним джерелом незаангажованої інформації про ІД із територій, підконтрольних терористам.

Багато із членів RBSS були страчені ісламістами, дехто — був змушений залишити Сирію задля власної безпеки. Але інформація від журналістів усе ж продовжує надходити. У RBSS неможливо виділити конкретну персоналію (це й було б небезпечно). Але всі члени цієї організації заслуговують на те, аби стати знаними особистостями. Адже вони намагаються розповісти світові, чому не варто боятися ІД, як із терористам можна боротися кожному та чому не можна вважати будь-якого мусульманина ворогом цивілізованого людства.

Кандидат на посаду прем’єр-міністра Венесуели Хуліо Борхес

Багатьом важливість інтересу до виборів у Венесуелі на фоні подій в усьому світі може здатися достатньо дивним. Мовляв, навряд чи ця південноамериканська країна впливала на геополітику у своєму регіоні, не те, щоб у цілому світі.

Але два тижні тому там на парламентських виборах уперше за 17 років перемогла опозиція — "Блок демократичної едності". Уперше із часів сходження до влади нині покійного одіозного соціалістичного лідера Уго Чавеса.

Ця перемога є важливою для світу із двох причин. По-перше, вона є красномовним свідченням кризи лівої ідеології на континенті, де соціалісти традиційно мають високий рівень підтримки. До прикладу, в сусідній Аргентині ліві сили так само зазнали поразки на виборах, а у Бразилії президент-соціаліст Ділма Русев піддається жорсткій критиці із боку населення. По-друге, тепер можна говорити про відносне потепління стосунків країн Південної Америки із "номінальним" Заходом (Брюсселем і Вашингтоном) і послаблення впливу Москви на регіон.

Сам Хуліо Борхес поки не уславився видатними рішеннями або навіть видатним політичним досьє. Адже головні опозиційні політики Венесуели були або заарештовані, або вбиті свого часу. Утім він має усі шанси стати провісником нової епохи у країні та в усьому світі в цілому.

Тайсон Ф'юрі — боксер, який подолав "гегемонію" Володимира Кличка

Багато хто з українських уболівальників Володимира Кличка після його бою із Тайсоном Ф'юрі у коментарях під спортивними новинами та на відповідних обговореннях писали одну фразу: "У це важко повірити". Дійсно, поразка українського боксера, який десятиліття домінував у найпрестижнішій ваговій категорії, стала шоком для всього спортивного світу.

Так чи інакше, саме тим, хто припинив, здавалося, вічну епоху в історії боксу став Тайсон Ф'юрі. Незважаючи на всі очікування та зростання антипатії до британця, який перед боєм, здавалося, тільки й жартував і ображав Володимира.

І саме Ф'юрі увійде до історії як наступний після українця абсолютний чемпіон світу з боксу в надважкій вазі.

Абдель Мохсен — біженець, якому підставила підніжку журналістка, але протягнула руку Європа

Із погіршенням гуманітарної ситуації у Сирії внаслідок пожвавлення військового протистояння у цій країні, потік біженців із Близького Сходу линув до Європейського Союзу, спричинивши справжню мігрантську кризу. Її уособленням стали кадри із переповненого біженцями будапештського залізничного вокзалу.

На початку вересня на угорсько-сербському кордоні стався неприємний інцидент. Група сирійських біженців намагалася прорватися крізь поліцейський кордон, просто пробігаючи крізь ряди правоохоронців. Присутня там угорська тележурналістка підставила одному із тих, хто біг, підніжку. Це був саме Абдель із трирічним сином на руках.

Випадок на угорсько-сербському кордоні — символ трагедії сирійських біженців. Але той факт, що футбольному тренеру Абделю Мохсену запропонували роботу за фахом в Іспанії, а журналістку-кривдницю засудили колеги з усього Старого Світу, став символом європейських цінностей.

Росіянин, США та фільм про Майдан

Режисер Євгеній Афінєєвський, який свого часу емігрував із Росії, взимку 2014 року на прохання свого українського друга приїхав до Києва. Там він знімав усе, що стосувалося Революції Гідності.

Зрештою усе відзняте ним, а також іншим 28 операторами-любителями, увійшло до фільму "Зима у вогні". Ця картина мала б стати документальною стрічкою із зображенням найважливіших подій Євромайдану, інтерв'ю із протестувальниками та "панорамним поглядом" на "українську зиму 2014". Зрештою світові кінокритики назвали фільм "художньою версією" тих подій.

Так чи інакше, "Зима у вогні" стало чи не першим кіно про українську Революцію Гідності, що отримало світове визнання (було в позаконкурсній програмі Венеціанського кінофестивалю та отримало приз глядацьких симпатій на конкурсі в Торонто).

Україна

Сергій Жадан

Сергія Жадана важко назвати дебютантом, про якого широкий загал тільки-но дізнався. Українській літературній публіці він уже давно відомий.

Але цього року до поета та письменника "офіційно" прийшло міжнародне визнання. Сергій Жадан став володарем літературної премії Центральної Європи Angelus, що її отримують автори найкращих прозових творів, до того опублікованих польською мовою. Таким твором 2015 року стала книга "Месопотамія".

До цього лауреатами цієї премії серед українців ставали Юрій Андрухович і Оксана Забужко.

Олександр Усик

Український боксер, який володіє особливим спортивним талантом і неабиякими хореографічими здібностями, уповні заявив про себе ще на Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року. Тоді Олександр Усик став олімпійським чемпіоном.

Далі ж була заява про завершення любительської кар'єри та перехід до рангу професіоналів. Українець почав готуватися до боїв у першій важкій вазі, обираючи собі суперників для подальшого завоювання найвищих боксерських нагород.

2014 року сталася цілком прогнозована, але від того не менш очікувана подія: Олександр Усик у бою із південноафриканцем Деніелом Брюером завоював пояс інтерконтинентального чемпіона WBO. Цього ж року українець тричі захистив це звання: із росіянином Андрієм Князевим, південноафриканцем Джонні Мюллером і кубинцем Педро Родрігесом.

Олександр впевнено йде до звання світового чемпіона. Восени 2015 він подолав чергову сходинку, посівши перше місце в рейтингу боксерів WBO.

Сергій Семенов

Українці звикли до перемог в біатлоні. Щоправда, найчастіше причиною радості для наших співвітчизників у цьому виді спорту стають звитяги жіночої збірної. Але капітан чоловічої команди Сергій Семенов 2015 року обірвав цю сумну традицію.

Маючи не надто виразні результати в усіх біатлонних дисциплінах, Сергій проявив свої найкращі якості в індивідуальних гонках. У результаті він посів перше місце у світі у цьому виді та завоював Малий кришталевий глобус Кубку світу з біатлону.

Компанія-виробник програмного забезпечення Readdle