Скандали-2018: Олімпійські сани Мандзія, "російські обійми" Абраменка та Крим Усика

Абраменко в обіймах російського спортсмена

29-річний миколаївець Олександр Абраменко завоював для України на зимовій Олімпіаді в Пхьончхані (Південна Корея) історичну та єдину золоту медаль у фрістайлі. З цієї важливої звитяги зробили так звану "зраду". Український чемпіон після перемоги обійнявся з росіянином Іллею Буровим на п'єдесталі переможців.

Фото: Dp.ru

Українська спільнота розділилася у своїх думках. З одного боку, Абраменко прославив український прапор. З іншого, обійнявся з представником країни, яку Україна називає агресором.

Читайте також: Український футболіст отримав пропозицію виступати за іншу країну й прийняв важке рішення

Жест Абраменка спровокував обговорення актуальної теми "спорт поза політикою". Шляхи багатьох спортсменів часто перетинаються на змаганнях й очевидно, що їм доводиться спілкуватися. Зокрема, атлети могли познайомитися до агресії Росії проти України. Однак, саме з політичних міркувань, наприклад, не проводяться футбольні матчі між українськими та російськими клубами. Тому постає питання – де закінчується політика й починається спорт?

Гаражні сани

Олімпійські ігри одним скандалом не закінчилися. Український саночник Андрій Мандзій, який захищав честь "синьо-жовтого" прапору на Олімпіаді-2018 в Пхьончхані, зізнався, що свої сани він робить в гаражі за власні кошти. У першому заїзді на Олімпійських іграх Мандзій, на жаль, злетів зі своїх саней, але зумів завершити спробу. Надалі він покращив свої результати, та інцидент на старті не дозволив йому пробитися у фінал.

Це не міф, сани роблю в будинку в гаражі, як видно на фото, на них і стартував на Олімпійських іграх. Від Федерації отримав полози – 1200 євро, кронштейни – 290 євро, дві пари гумок по 30 євро – 60 євро. Торішні сани збирав повністю за свій рахунок. Є ще 20 Гб відео процесу створення саней якщо мало фото,
– писав Мандзій у соцмережах.

Фото: соцмережі

Слова спортсмена були адресовані міністру спорту України Ігорю Жданову та його раднику Павлу Булгаков. Останні у відповідь на критику від багатьох журналістів і коментаторів зимових Олімпійських ігор в Пхенчхані за погану підготовку спортсменів виклали копії документів з переліком обладнання, інвентарю, екіпіровки, які були закуплені для українських спортсменів тільки у 2017 році в рамках підготовки до Пхенчхану-2018.

Загальна сума закупівель склала близько 20 мільйонів гривень.

Якщо ми говоримо про санний спорт, то дуже дивно чути неправдиві заяви в ефірах українських телеканалів про те, що держава і Міністерство спорту, нібито нічим не допомагає санному спорту, а спортсменам наче доводиться збирати свої сани з металобрухту в гаражах. Це не відповідає дійсності,
– писав Жданов.

Пізніше, побачивши коментар Мандзія, Ігор Жданов та його радник Павло Булгак пообіцяли розібратися в ситуації та притягнути винних до відповідальності.

Скандал імені Валентини Семеренко

Українська біатлоністка Валентина Семеренко, яка не потрапила до складу естафетної четвірки на Олімпіаді, звинуватила тренерський штаб у розвалі команди. Також Валентина заявила, що при формуванні складу на естафетну гонку не було дотримано спортивного принципу.

Семеренко вважала, що якщо Меркушина та Підгрушна проводили контрольне тренування за місце в естафеті, вона б теж могла в ній взяти участь, навіть жертвуючи гонкою з масовим стартом.

Спортсменка скаржилася, що тренери Урош Велепец і Олег Меркушин (батько Анастасії Меркушиної) раділи, що в команду не потрапляють Олена Підгрушна й Ольга Абрамова, яка виступала на Кубку IBU.

Тренер навіть збори не провів і не повідомив, чому так кинув мене. Що Варвинець, що Меркушина не потрапляли до складу естафети. Всі гонки провели гірше за мене. Так боляче і прикро, коли брешуть тобі в очі. Я навіть Урошу написала: проведіть збори, поясніть. Він злякався. Повірте, тепер я просто не буду мовчати. Прикро, коли розбивають твою мрію, твою роботу
– писала спортсменка.

Жіноча збірна України з біатлону провалила біатлонну естафету 4х6 км на зимових Олімпійських іграх у південнокорейському Пхьончхані, фінішувавши на 11-му місці. Можливо, саме внутрішні конфлікти та чвари відобразилися на результаті. Все ж Україна могла взяти хоч якісь нагороди в біатлоні.

Заборона спортсменам їздити на змагання у Росію

Міністерство молоді та спорту України у квітні видало наказ, яким заборонило фінансувати за рахунок коштів із державного бюджету участь спортсменів у змаганнях на території Росії.

Читайте також: У чемпіонаті Англії вибухнув новий расистський скандал, який розслідуватиме поліція

Враховуючи автономію спорту та Олімпійську хартію, я не можу фізично заборонити поїздки спортсменів і тренерів на змагання за кордон. Тому ми юридично уточнили цей момент в наказі й заборонили державне фінансування участі збірних команд України у змаганнях на території країн агресора,
– писав міністр Жданов у Facebook.

Водночас міністр стверджував, що "суті рішення це не міняє". Він наголосив, що міністерство і він сам незмінні у своїй позиції – категорично проти участі збірних команд у змаганнях в Росії.

Ігор Жданов. Фото: Главред

Український борець греко-римського стилю та олімпійський призер Олімпіади в Ріо Жан Беленюк скаржився, що йому заборонили їхати в Росію. Беленюк розповідав, що витратив багато ресурсів на підготовку, а заборонили їхати перед самими змаганнями. Місяцем раніше, ще до указу, збірна України з біатлону пропустила етап Кубка світу в російській Тюмені. Не їздить на змагання до Росії українська тенісистка Еліна Світоліна.

У свою чергу українські шахістки поїхали на чемпіонат світу з шахів, який проходив у російському Ханти-Мансійську. Українка Марія Музичук програла у півфіналі росіянці й також була розкритикована багатьма вболівальниками.

Зрештою, МОК провів переговори з українським урядом, який заборонив спортсменам брати участь у турнірах в Росії. Після переговорів між МОК і Україною було прийнято скасувати суворе рішення.

Російський тренер жіночої збірної України з біатлону

Ще один скандал не оминув збірну України з біатлону. Зокрема, жіночу команду очолив росіянин Андрій Прокунін. Його призначення зустріли критикою, мовляв, найбільше він прославився тим, що у 2009 році був спійманий на допінгу. У нього в крові знайшли еритропоетин. Оглядачів здивувало те, що Федерація біатлону України під час війни з Росією запросила російського тренера.

Фото: Р-Спорт - РИА Новости

Однак у ФБУ своє рішення не змінили. За словами президента ФБУ Володимира Бринзака, після невдалого досвіду запрошення іноземного фахівця було прийнято рішення взяти тренера з пострадянського простору. Прокунін продовжує працювати з українками й хвиля критики дещо вщухла.

Хресна хода УМЦ МП та Ломаченко

Один з найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії українець Василь Ломаченко на своїй сторінці у соцмережах закликав приєднатися до Хресної ходи Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).

"Наймасштабніший хресний хід України до ювілею 1030-річчя хрещення Русі відбудеться в п'ятницю, 27 липня, в Києві. Разом з Митрополитом Онуфрієм десятки тисяч віруючих молитовно пройдуть від пам'ятника князю Володимиру в Києво-Печерську Лавру. Початок о 13.00. Не пропустіть!" – такий пост у Facebook розмістив Ломаченко.

Соцмережі вибухнули обуренням. Мовляв, негоже українському боксеру підтримувати Московський патріархат і не варто змішувати спорт і релігію.

Український стрибун в анексованому Криму

Український стрибун у воду, бронзовий призер Олімпійських ігор 2008 Олексій Пригоров взяв участь в змаганнях з екстремальних видів спорту в окупованому Криму. Турнір відбувся 18 серпня у селищі Симеїз біля Ялти. Учасники змагань стрибали у відкрите море з трампліну, встановленого на висоті 27 метрів.

Олексій Пригоров. Фото: Getty images

Попри санкції для участі у турнірі приїхало чимало іноземців: були представники США, Великобританії, Франції, Колумбії, Мексики і навіть України.

Як інформує на своїй сторінці у Twitter "представництво МЗС Росії у Криму", золото на змаганнях Cliff Diving World Cup виборов британець Ґері Хант, срібло – в українця Олексія Пригорова, а бронза – в американця Кайла Мітріона.

Усик – Москва – Крим

Український боксер Олександр Усик у 2018 році зіштовхнувся з критикою, якої, мабуть, не побажаєш жодному ворогу. Абсолютний чемпіон світу на ринзі власними силами та здоров'ям прославляє український прапор. Та на батьківщині все одно його нещадно критикують. Перш за все, багатьох в Україні цікавить позиція Олександра щодо статусу Криму – чий Крим? Російський, чи український? Деякі журналісти навіть провокували Усика, ставлячи різкі питання. Утім, боксер знаходив відповідь. Про патріотизм Олександра годі й говорити. Все доведено на ринзі.

Читайте також: Бєлік про вислів "краще бути бомжем, аніж шахтарем": Це, напевно, останній раз, коли я плакав

Друга подія, яка сколихнула не тільки любителів боксу, але й політиків – бій проти росіянина Мурата Гассієва. Багатьох хвилювало не ім’я суперника та шанси українця, а місце проведення – Москва. Українці розділилися на дві категорії: Усик – герой, оскільки переміг росіянина у Москві, де був піднятий український прапор і лунав український гімн. Та друга категорія – "нічого їхати в Москву". Дехто навіть закидав Олександру, чому він не станцював гопак у Москві, чи не викрикнув традиційне патріотичне гасло "Слава Україні".

Фото: Twitter

Якщо прем’єр-міністр Володимир Гройсман після бою хотів вручити кримчанину звання героя (Усик відразу відмовився від нагороди, коли дізнався про неї), то віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко заявив, що через виступи українських спортсменів у Росії важко доводити світові агресію останньої. Таким чином, протягом перших тижнів історична перемога Олександра відійшла на другий план.

Окрім того було порушено тему релігійних переконань Усика. Зокрема те, що боксер підтримує УПЦ МП. У світлі процесу боротьби України за автокефалію Олександр виглядав для декого гидким каченям. Йому згадали всі гріхи. Наприклад, те, що він подарував митрополиту УПЦ МП Онуфрію боксерські рукавички. Втім, усе це не завадило боксеру перемогти в наступному бою Тоні Белью.