Расизм в футболі: чому окремі сектори для темношкірих наробили стільки галасу

Виконавчий директор НСК "Олімпійський" Володимир Спільніченко пообіцяв подумати над окремими секторами для темношкірих вболівальників, відповідаючи на жартівливе запитання щодо безпеки вболівальників.

Трохи згодом він відмовився від заяви, заявивши, що його слова вирвали з контексту.

Сайт "24" розібрався, чому ідея відгородити людей через расистські переконання футбольних хуліганів – прояв расизму.

Проблему дискримінації не можна вирішити, "сховавши" темношкірих в окремі сектори. З агресивними проявами расизму необхідно боротись, впевнені правозахисники.

Отже сховати частину вболівальників та назвати це піклуванням про безпеку — не вихід.

"Фактично, йдеться про те, щоб встановити сегрезацію на стадіоні для людей з іншим кольором шкіри. Це неприпустимо. Якщо посадовці поширюють такі ідеї, вони мають нести відповідальність", — вважає голова правління Центру інформації про права людини.

Правозахисники кажуть – ймовірність судового позиву при такому коментарі малоймовірна. А от покарання від європейських футбольних чиновників – дуже вирогідна.

Співкоординатор проекту Без Кордонів, Центр "Соціальна Дія" Ірина Федорович:

Не можна розглядати проблему виключно в площині – давайте їх розділимо і тоді вони не поб'ються. Тобто, фактично, пропонуючи створити гетто на території стадіону. Щоразу прояви расизму сприймаються як окремий епізод, ніякої систематичної роботи з клубами та вболівальниками не ведеться. Можливо, європейські футбольні чиновники вкотре вкажуть українським не лише на існування проблеми, але й на можливі шляхи її розв'язання. Або ми продовжимо платити штрафи і проводити матчі при порожніх трибунах.

Расистські скандали в європейському футболі трапляються часто. Але на кожен випадок необхідно реагувати в межах цивілізованого розуміння, а не заохочувати футбольних фанатів на безкарні витівки. Наприклад, ще в 2013 році УЄФА посилив покарання за расистську поведінку аж до дискваліфікація на 10 матчів.

Одна з найбільших організацій, що працює над проблемою расизму в футболі, FARE, разом з УЄФА щороку у жовтні проводить тиждень боротьби з расизмом, постійно моніторить прояви расизму на стадіонах та інші акції.

Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини:

Що може зробити кожен із вболівальників для боротьби з расизмом? По-перше, не використовувати ніяку расистську символіку і символіку, значення якої людина не знає. По-друге, не використовувати расистську лексику. По-третє, пояснювати іншим уболівальникам расистське значення певних виразів і символів і просити їх не використовувати. По-четверте, знищувати расистські графіті чи повідомляти про них власників споруд. Корисно залучати до клубів уболівальників представників різних меншин, підтримувати тих, кого ображають расистськими висловами, підписувати петиції, обговорювати проблему і робити її публічною