На мінорній ноті: що будемо згадувати про біатлонний сезон 2016/2017
19 березня у норвезькому Холменколлені розкішною гонкою з масовим стартом серед чоловіків добіг фінішу черговий біатлонний сезон.
Нам є про нього що згадати, хоч не так багато, як би хотілось.
Впродовж останніх кількох сезонів вболівальники української збірної справедливо більше надій покладали на жінок, ніж на чоловіків. "Виною" всьому олімпійське золото в жіночій естафеті в Сочі та й перманентні подіуми Підгрушної, Джими та сестер Семеренко.
Читайте також: Українська біатлоністка стала найкращим снайпером сезону 2016-2017
Проте, як не прикро констатувати, цього сезону у дівчат жодного особистого подіуму не було.
Краще давались естафети, як звичайні, так і змішані.
Почин скромному медальному доробку дала жіноча четвірка у складі Ірини Варвинець, Юлії Джими, Олени Підгрушної та Анастасії Меркушиної на другому етапі Кубка світу у словенській Поклюці. Там вони завоювали бронзу і подарували надію вболівальникам, що цьогорічний сезон буде результативнішим за попередні.
Але наступної медалі довелось чекати понад місяць.
Лише на етапі в італійській Антерсельві наприкінці січня її завоював Сергій Семенов. В своїй коронній індивідуальній гонці Семенов фінішував третім.
Звісно, не варто применшувати здобуток українських дівчат на Чемпіонаті світу. Їхнє друге місце в естафеті називають сріблом на вагу золота. Четвірка у складі Ірини Варвинець, Юлії Джими, Анастасії Меркушиної та Олени Підгрушної тоді в австрійському Хохфільцені попрацювала на славу.
Нагорода і справді заслужена. Чого лише вартує фінішний спурт Підгрушної, яка випередила і Дорен Абер, і Коукалову і виборола для української команди таку потрібну нагороду.
Ще одного разу свою згуртованість заради результату українські спортсмени показали на передостанньому етапі Кубка світу у фінському Контіолахті.
Там вже інша четвірка у складі Ірини Варвинець, Ольги Абрамової, Сергія Семенова та Дмитра Підручного з найменшою кількістю додактових патронів напрацювала на бронзу.
Ось власне і все. Одне срібло і три бронзи – такий доробок українських біатлоністів у сезоні Кубка світу з біатлону 2016/2017.
Можна ще звісно згадати про золото Джими на Чемпіонаті Європи і поодинокі медалі інших спортменів на етапах Кубка IBU, але це вже давно не рівень провідних світових біатлоністів, до яких зараховують й українців.
Чим ще запам'ятається цей сезон?
Звісно, що Мартеном Фуркадом. Француз вигравав все, що можна було вигравати, лише, як здавалось, іноді заради спортивного інтересу поступався суперникам.
Як наслідок 14 перемог за сезон, побитий рекорд вічного короля біатлону Оле Ейнара Бйорндалена, Великий кришталевий глобус і всі малі.
У жіночому біатлоні, на щастя, одноосібної фаворитки не було і тим було приємніше спостерігати за перебігом гонок.
З перших етапів ставало зрозуміло, що боротьбу за лідерство між собою вестимуть німкеня Лаура Дальмайєр та чешка Ґабріела Коукалова, яка ще минулого сезону була Соукаловою. (Ні, змінилась не вимова – чеська біатлоністка вийшла заміж за чеського бадмінтоніста Петра Коукала і змінила лише одну букву в своєму дівочому прізвищі).
Інтрига зберігалась ледь не до передостаннього етапу Кубка світу – коли німкеня Дальмайєр зуміла заробити переконливий гандикап і вперше в своїй кар'єрі завоювати Великий кришталевий глобус.
Приємно констатувати, що навіть без жодної особистої Юлія Джима у підсумку увійшла з ТОП-10 насильних біатлоністок планети, посівши високе 8-ме місце.
Згадуючи сезон 2016/2017, важко забути гучний допінг-скандал, який розгорівся навколо Росії. Федерація навіть втратила право провести 8-й етап Кубка світу, що на початку березня мав відбутись у Тюмені.
Дивіться також: Біатлоністка встановила неймовірний рекорд на чемпіонаті світу
Біатлоністи зі світовими іменами погрожували бойкотом і закликали ввести санкції проти "нечистих" спортменів. Результат не змусив себе чекати – у Росії відібрали право на проведення Чемпіонату світу з біатлону 2021 року.
Сезон 2017-2018 обіцяє бути насиченим, хоча б тому, що всі з нетерпінням чекають Олімпійських ігор, які відбудуться у південнокорейському Пйончангу. Українським спортсменам можна побажати виконати план-мінімум і в наступному сезоні виступити краще, ніж в попередньому.