Фехтувальниця здобула бронзу і вже повернулася на батьківщину до Харкова. Через ДТП вона в дитинстві втратила ногу, але не бажання жити й перемагати.

Варто прочитати Неймовірні досягнення українських паралімпійців: в чому секрет успіху

Для Бреус – це друга Паралімпіада

Фехтує на візку вже 6 років. Це друга Паралімпіада для українки. Після лише одного року в спорті – у 2016 році в Ріо в Бреус вже була бронза. У 2021 році разом із командою фехтувальниць у шпазі взяли ще й срібло.

Шкода, до золота не вистачило трохи, але це теж круто, враховуючи, що нас всього 9 осіб поїхало,
– поділилась Бреус.

Найбільше давались в знаки – перезавантажені дні з кількома годинами сну і через пандемію відсутність вболівальників. "Важко було через відсутність глядачів, але ми змогли. Самі собі створили глядацьку атмосферу. Ми знали, що українці за нас вболівали. Це дає ще більше впевненості", – розповіла чемпіонка.

Хлопець – найголовніша підтримка

Найголовніша підтримка чекала вдома. Хлопець двократної чемпіонки слідкував за всією збірною, а на фехтуванні просто тамував подих.

"Вона для мене в будь-якому випадку переможниця завжди. Доля нас звела – це диво. Було дуже радісно, ​​коли вони займали перші місця", – зауважив хлопець чемпіонки Дмитро Свінционік.

Євгенія Бреус розповіла про досягнення на Паралімпіаді: дивіться сюжет

Без допомоги тренера медалей не було б

Тренер дівчини – Юрій Тридуб. За словами фехтувальниці, без нього 5 медалей у Токіо і цілого оберемку нагород з чемпіонатів світу в України просто не було б.

До п'єдесталу йдуть, попри недоступність власного спортивного залу. У будівлі не так давно поставили ліфтові шахти, а от самі ліфти – ні.

До теми Україна уперше в історії взяла медаль у командному фехтуванні на Паралімпіаді

Як би важко не було, до наступних змагань у Парижі Бреус ставить собі планку – золото. І вже за 2 місяці знову почне тренування.