Деталі цього матчу та домовленостей Юрій Мартищук розповів у програмі "Великий футбол". Спорт24 приводить слова колишнього воротаря "Карпат" повністю.
До слова: "Суми" позбавили статусу професійного клубу, чотирьох футболістів довічно дискваліфікували
"Я живу з цим 11 років, і ці 11 років, напевно, ніхто не знає, що я відчуваю і що це для мене. Я відчуваю, що я з собою тягну якийсь зайвий вантаж. Якусь вагу. Не фізичну, а душевну. І для мене важливо щоб це закінчилось.
Це була база ФК "Карпати". Ми збирались перед тренуванням. Я був у кімнаті у себе, це було за 2 дні до матчу. Приходить Коля Іщенко до мене в кімнату, в той період я був із Худоб’яком, ми жили разом і ми були разом в кімнаті. І він розказує так (його слова): "Є варіант здати гру. За 110 тисяч доларів. Кожен футболіст в основному складі який вийде, отримає по 10 тисяч доларів". Далі він дає слово нам. Я відповідаю перший. І говорю: "Я в такі ігри не граю". На цьому питання було закрите. Ігор Худоб’як при мені також говорить, що він здавати не буде. Після цього Коліні слова, підкреслюю, Коліні слова: "якщо хоча б один футболіст не здає гру, команда здавати гру не буде!" І він виходить з кімнати.
Іщенко йде іншим напрямком, він збирає команду, кістяк. І вони домовляються здати гру. В тому числі, Ігор Худоб’як також був і переді мною казав, що не здає гру. Але він був згідний дальше грати. Єдиний футболіст, якому взагалі не повідомили, це був Петрівський Тарас. Йому не сказали, що гру здають. Всі інші 17 осіб знали. Далі. Ми приїжджаємо в Харків. У мене є якісь думки, що може таке бути, а може і не бути. І Коля Іщенко підходить до мене за день до гри. Я тоді в основному складі, знав що буду грати. І я переживаю. Він підходить і каже: "ніхто гру здавати не буде. Ми виходимо і граємо, і б’ємось".
Лащенков у свої забив, плюс червона карточка. Пацан відпрацював по повній програмі свою "десятку".
Гра відбувається таким чином, що через деякий період я бачу, що все-таки гру здають. Як я це бачу: ми програвали 2:0, і я помітив Іщенко з Лащенковим, вони сміються, вони один одному посміхаються. Ми програли, а вони посміхаються. Другий тайм, в мене сльози на очах проривались. Але я вже нічого змінити не міг.
Потім ми приїхали на збори до Угорщини і почали тренування. Приїхав Петро Петрович Димінський, і викликав команду до себе. Цей кістяк, який брав участь, президент викликав до себе в номер. Він включив нам аудіо запис, де були слова Лащенкова про здачу. Далі він сказав написати нам пояснювальні записки.
Після того, як ми вийшли, команда ще раз зібралась без керівництва. Ми так поговорили. Пам'ятаю, що хлопці відмовились писати пояснювальні, а я підняв бучу. "Пацани, ви знаєте, що я гру не здавав і гроші ніякі не брав. Ви маєте це сказати". Мене після цього в клубі ніхто не чіпав. Але в мене був ще півторарічний контракт. Звісно, Петру Петровичу не сподобалось, мовляв, як це Мартищук не здав, а грав гру? Тобто, всі вже на вудочці, на гачку. А Мартищук ні.
Я зайняв позицію не говорити. І я мовчав. На жаль, ця позиція була погана для мене, програшна. І я зараз дуже шкодую. Тисячу разів пошкодував, що я не розповів правду.
На той період, коли прийшло рішення КДК ФФУ (штраф – 10 тисяч доларів, – прим.), нам уже не платили зарплату. Я рік не отримував гроші. Для мене це було проблематично.
Я не міг заявитись на чемпіонат, мені сказали, мовляв, ми вас не заявимо. І тоді я звернувся до всіх футболістів. Це був Василь Кобін, який сказав "Юра, яку тобі суму треба грошей". Питання – 10 тисяч доларів, щоб я міг продовжити грати у футбол, бо федерація мені забороняла. І вони пішли на зустріч, ФФУ, і сказали, що можу у розстрочку платити ці гроші. І Василь Кобін відразу перерахував 2 тисячі доларів. Ігор Худоб'як 1000 доларів. І мені залишалось ще 7 тисяч, але Коля Іщенко відразу мені відмовив. Я дзвоню до Колі, кажу "Коль, пацани скинулись, тепер твоя черга". Він мені каже: "Іди на**й".
В мене була справа принципу. Я гроші не брав, і я не буду платити ці гроші. Якщо би повернути час назад, я би однозначно не стояв би у стороні. Я би розказав. Я би раніше все це закрив би.
Мене мучить ця історія. Бо я гроші не брав. Я хочу, щоб вони зараз сказали, що Мартищук не здавав гру. Вони мають знайти у собі сили признати це, бо я з цим живу".
Нагадаємо, 2 серпня 2013 року CAS визнав матч "Металіст" – "Карпати", що відбувся 19 квітня 2008 року і завершився перемогою харківського клубу з рахунком 4:0, договірним. Клуби зобов'язали заплатити 25 тисяч доларів штрафу. З команд не зняли 9 очок, але "Металіст" позбавили бронзових медалей у сезоні 2007/2008. Тоді ж Євгена Краснікова змусили заплатити штраф у розмірі 10 тисяч доларів. Йому заборонили займатись будь-якою діяльністю, пов’язаною з футболом, протягом 5 років.
На футболістів Пшеничних, Іщенка, Кобіна, Федоріва, Налєпу наклали заборону професійно займатися футболом протягом 3 років з додатковим випробувальним періодом на 2 роки, а також штрафні санкції у розмірі по 10 тисяч доларів. На футболіста Сергія Лащенкова накладено заборону професійно займатися футболом протягом 5 років та штрафні санкції у розмірі 10 тисяч доларів.
Щодо футболістів Кірильчика, Кожанова, Мартищука, Ощипка, Фещука, Худоб`яка, Голодюка, Ґодвіна, Женюха, Зеньова, Кополовця, Петрівського, Ткачука, які також брали участь у згаданому матчі, однак не апелювали до CAS, рішення АК ФФУ залишили чинним: штрафні санкції у розмірі від 5 тисяч до 10 тисяч доларів та умовна дискваліфікація на три роки з випробувальним терміном 2 роки.