ЧС-1930 з футболу: перші герої і "вбивці", підкупи і пістолетний салют

Чемпіонат світу з футболу 1930 року (Уругвай, 13-30 липня 1930 року)

Кількість учасників: 13 збірних.

Чемпіон: Уругвай.

Призери: 2. Аргентина 3. США, Югославія.

Чому саме Уругвай?

На право проведення 1-го чемпіонату світу претендували Італія, Іспанія, Швеція, Нідерланди, але Міжнародна федерація футболу (ФІФА) обрала Уругвай. Зібрна цієї країни на той час вважалася найсильнішою у світі, бо двічі поспіль перемогла на Олімпійських іграх (1924, 1928). Але головним аргументом стало святкування сторіччя незалежності Уругваю. На честь цієї події тамтешня влада пообіцяла оплатити витрати всіх учасників і… великої делегації ФІФА. Так що підозрілі вибори країн-господарів ЧС – далеко не сучасне явище.

Хто учасники?

Коли в деяких європейських країнах дізналися про вибір ФІФА, то вирішили бойкотувати ЧС. Мовляв, не хочемо пливти на край світу навіть за чужі гроші. Президент ФІФА француз Жюль Ріме особисто об'їздив з десяток країн, але зміг умовити грати лише Югославію, Бельгію, Румунію, ну і, зрозуміло, делегував свою Францію.

Жюль Ріме представляє свій Кубок Ріме президенту Уругвайської футбольної асоціації Полю Джуду

А де британці?

Британська футбольна асоціація (в неї входили Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія) в ті часи категорично відмовлялася брати участь у будь-яких змаганнях під егідою ФІФА. Британці вважали футбол виключно "британською грою" і взагалі не сприймали француза Ріме.

Велика футбольна подорож

Європейці добиралися до Уругваю двома кораблями. На "Флориді" пливли югослави, а всі інші – на "Конте Верде", де панувало справжнє царство футболу: 15 днів тривали почергові тренування команд на нижній палубі (якщо хитавиця не заважала).

Стадіони – велетень і ліліпут

Вперше і востаннє в історії ЧС всі матчі відбувалися в одному місті – Монтевідео – на трьох аренах: "Сентенаріо" (вміщав 90 тисяч глядачів!), "Парк Сентраль" (20 тисяч) і "Посітос" (лише 1000!). На останній арені відбулося тільки два матчі, зате обидва зібрали супераншлаги – на трибуни втиснулися майже по 3 тисячі глядачів.

Переповнений стадіон "Сентенаріо"

Цікаво, що "Сентенаріо" зводили спеціально для ЧС. Але через короткий термін будівництва і підступні зливи, арену здали в експлуатацію через 5 днів… після старту турніру. Та надалі "Сентенаріо" своє відпрацював – там відбулися 10 матчів з 18-ти зіграних.

Перші з перших

Прем’єрний гол в історії ЧС забив француз Люсьєн Лоран – 13 липня 1930 року на 20-й хвилині матчу з Мексикою (4:1).

Люсьєн Лоран – на ЧС-1930 і багато років потому

Йшов сніг, – пригадував потім автор історичного голу. – В південній півкулі в той час була зима. Один з моїх партнерів вдало подав мені м'яч, і я завдав точного удару зльоту правою ногою. Всі спокійно привітали мене. Не було схоже, що ось твориться історія. Лише короткі рукостискання – і ми знову в грі. До речі, ніяких призових наша команда тоді не отримала. Ми були любителями до кінця кар’єри.

Перший хет-трик ЧС забив американець Бретт Пейтноуд – постраждав від нього Парагвай. Щоправда, деякі футбольні експерти вважають, що його другий м’яч був автоголом (захисник "зрізав" у свої ворота). Проте ФІФА офіційно визнає саме Пейтноуда автором першого хет-трику.

Перший пенальті в історії ЧС було призначено у ворота збірної Франції в матчі проти Чилі (30-та хвилина). Його невдало виконав Карлос Відаль, який став автором першого незабитого 11-метрового, а його візаві Алекс Тепо – першим воротарем, який відбив пенальті.

А першим вилученим з поля гравцем став перуанець Галіндо. Його "відправили охолонути" за бійку на 56-й хвилині в поєдинку проти Румунії.

РЕГОтання судді-"вбивці"

Матчі ЧС-1930 обслуговували 15 арбітрів. З них двоє були… тренерами своїх національних збірних – румун Константін Редулеску і болівієць Улісес Сауседо. Втім, серед арбітрів запам’яталися зовсім не вони, а дивний служитель Феміди з Бразилії Жилберту Рего.

Так, у матчі Аргентина – Франція (за рахунку 1:0) бразилець дав фінальний свисток… на 84-й хвилині під час небезпечної атаки французів. (Невже випадково?!) Гравці "трикольорових", офіційні персони і навіть глядачі почали вказувати Рего на помилку (причому, футболісти – досить агресивно). Арбітр схаменувся і продовжив матч, але наступальний порив французів було збито, і рахунок на табло не змінився.

Але у півфіналі Югославія – Уругвай бразильський фантазер перевершив сам себе. Спочатку він відверто симпатизував господарям, а за рахунку 2:1 на їхню користь взагалі "осліп". В одному з епізодів м'яч вилетів в аут, його пнув назад… поліцейський – прямо в ноги уругвайця Ансельмо. Той прикинувся дурником і забив гол. Який арбітр зарахував – 3:1! А щоб остаточно довершити свою чорну справу Рего незабаром не зарахував "чистий" гол югославів. Які – після таких підступних ударів – зовсім знітилися й пропустили ще три голи.

Пістолетний салют чемпіонам

Збірна Уругваю – чемпіон світу 1930 року

Фінал Уругвай – Аргентина обійшовся, на щастя, без грубих судівських помилок. А то невідомо, чим би все закінчилося. На матч прибули майже 15 тисяч аргентинських фанатів, серед яких затесалося чимало злісних хуліганів. Місцева торсида теж була "відповідною". Загалом на стадіон набилося 93 тисячі. За деякими даними, охорона на вході відібрала 1600 пістолетів! Тим не менше перший же забитий гол засвідчив, що не всю зброю знайшли – уругвайці відсвяткували успіх добрячим пістолетним салютом. І надалі у них було більше приводів для радості: господарі перемогли 4:2 – і стали першими чемпіонами світу з футболу.

ЧС-1930. Фінал Уругвай – Аргентина – дивіться відео моментів

Наступного дня в країні оголосили національне свято. А тим часом у сумній аргентинській столиці Буенос-Айрес фанати закидали камінням посольство Уругваю.

Зі снайперів – у тренери

Зірка Аргентини Гільєрмо Стабіле

Кращим бомбардиром турніру став Гільєрмо Стабіле (Аргентина) – 8 голів.

Він провів за всю кар'єру у збірній лише оці 4 матчі на ЧС-1930, але, як бачимо, встиг забити чимало. У тому числі, хет-трик у ворота Мексики (6:3).

У подальшому Стабіле проявив себе як гарний тренер. Спочатку працював у італійському "Дженоа", потім у французькому "Ред Стар", а в 1940 році повернувся до Аргентини, де протягом 20 (!) років очолював національну збірну. Під його орудою команда зіграла 127 матчів (85 перемог, 21 нічия і 21 поразка). Стабіле входить до списку тренерів, які найдовше очолювали збірні.

Гроші вирішили

Незважаючи на всі труднощі, чемпіонат світу 1930 року виявився дуже вдалим. Організатори заробили 255 тисяч доларів – чималеньку суму на той час. Тому питання – проводити чи ні другий турнір (а такі сумніви були) перед ФІФА вже не стояло: проводити – й обов’язково!

Опитування: Чи будете ви дивитися чемпіонат світу з футболу 2018 у Росії?